Вушні лікарські препарати (лат. auricularia) — рідкі, м’які чи тверді ЛП, призначені для закапування, розпилення, вдування чи аплікації у слуховий отвір або для промивання вуха. Крім діючих речовин та розчинника, вони можуть містити допоміжні речовини, призначені для регулювання тонічності або в’язкості, створення або стабілізації необхідного рівня рН, збільшення розчинності діючих речовин, забезпечення стабільності або надання відповідних антимікробних властивостей. Допоміжні речовини не повинні негативно впливати на дію ЛП і чинити токсичну або небажану подразливу дію.
Вушні краплі та аерозолі — це розчини, емульсії чи суспензії, які містять одну або більше діючих речовин у відповідних розчинниках і призначені для введення у слуховий отвір, не чинять небезпечного тиску на барабанну перетинку. Також їх можна вводити у слуховий отвір (без створення небезпечного тиску) за допомогою турунди, просоченої ЛП. Емульсії можуть розшаровуватися, однак при збовтуванні повинні легко перетворюватися на емульсію. Суспензії можуть утворювати осад, який при збовтуванні швидко ресуспендується, утворюючи суспензію, досить стабільну, щоб забезпечити необхідну дозу при введенні. При приготуванні крапель як розчинник використовують воду, спирт, гліцерол, олії, а також комбіновані розчинники.
Аерозолі найчастіше використовують в оториноларингології при опіках вушної раковини (зовнішньо) та деяких формах отиту.
Вушні промивки — ЛП у вигляді водних розчинів із рівнем рН, що відповідає фізіологічним межам, призначені для очищення зовнішнього слухового отвору.
Вушні порошки — лікарська форма, що складається з твердих окремих сухих часток різного ступеня подрібнення, які не повинні містити агрегатів часток порошку. Зазвичай вони містять одну чи більше діючих речовин із наповнювачами або без них. За необхідності використовують барвники, дозволені до медичного застосування. Порошки, призначені для використання на відкритих ранах, на ушкодженій шкірі вушної раковини, для інсуфляцій у барабанну порожнину, повинні бути стерильними. Найчастіше інсуфлюють у барабанну порожнину дрібно розтерті порошки борної кислоти, суміші сульфаніламідів, адекватних антибіотиків, адсорбенти (Силлард П). При інсуфляції порошку, слід обережно лише припудрювати слизову оболонку, уникаючи утворення конгломератів. В.п. виготовляють із використанням матеріалів і методів, які забезпечують стерильність, запобігають забрудненню інших ЛП і розвитку мікроорганізмів. Порошки контролюють за такими показниками якості, як зовнішній вигляд, ідентифікація, подрібненість, однорідність маси або однорідність вмісту діючої речовини для порошків в однодозовому контейнері, маса вмісту контейнера для порошків у багатодозовому контейнері, супровідні домішки, мікробіологічна чистота (стерильність), кількісне визначення.
Вушні тампони призначені для введення у зовнішній слуховий отвір і являють собою довгі марлеві смужки різної ширини із загорнутими всередину краями. Турунди вкладають у зовнішній слуховий отвір із метою введення ЛП, а також для поліпшення відтоку внутрішнього ексудату. Застосовують також під час проведення операцій та в період догляду за станом порожнини вуха в післяопераційний період.
Ажгихин И.С. Технология лекарств. — М., 1975; БМЭ. — М., 1980. — Т. 10; ДФУ. — 1-ше вид. — Х., 2001; Ліки в оториноларингології / За ред. О. Кіцери. — Львів, 1999; Тихонов О.І., Ярних Т.Г. Аптечна технологія ліків. — Х., 1995; Французов Б.Л., Французова С.Б. Лекарственная терапия заболеваний уха, носа и горла. — 3-е изд., перераб. и доп. — К. 1988.